УРЕЧЕВЛЮВАТИ — СЛОВОЗМІНА
урече́влювати
| Інфінітив | урече́влювати | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | урече́влюймо | |
| 2 особа | урече́влюй, урече́влюй-но | урече́влюйте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | урече́влюватиму | урече́влюватимем, урече́влюватимемо |
| 2 особа | урече́влюватимеш | урече́влюватимете |
| 3 особа | урече́влюватиме | урече́влюватимуть |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | урече́влюю | урече́влюєм, урече́влюємо |
| 2 особа | урече́влюєш | урече́влюєте |
| 3 особа | урече́влює | урече́влюють |
| Минулий час | ||
| чол. р. | урече́влював | урече́влювали |
| жін. р. | урече́влювала | |
| сер. р. | урече́влювало | |
| Безособова форма | ||
| урече́влювано | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.