УПОКОРЮВАТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
упоко́рюватись
| Інфінітив | упоко́рюватись, упоко́рюватися, упокорюваться | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упоко́рюймось, упоко́рюймося | |
| 2 особа | упоко́рюйсь, упоко́рюйся | упоко́рюйтесь, упоко́рюйтеся |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | упоко́рюватимусь, упоко́рюватимуся | упоко́рюватимемось, упоко́рюватимемося, упоко́рюватимемся |
| 2 особа | упоко́рюватимешся | упоко́рюватиметесь, упоко́рюватиметеся |
| 3 особа | упоко́рюватиметься | упоко́рюватимуться |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | упоко́рююсь, упоко́рююся | упоко́рюємось, упоко́рюємося, упоко́рюємся |
| 2 особа | упоко́рюєшся | упоко́рюєтесь, упоко́рюєтеся |
| 3 особа | упоко́рюється | упоко́рюються |
| Минулий час | ||
| чол. р. | упоко́рювавсь, упоко́рювався | упоко́рювались, упоко́рювалися |
| жін. р. | упоко́рювалась, упоко́рювалася | |
| сер. р. | упоко́рювалось, упоко́рювалося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.