УКОРІНЮВАТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
укорі́нюватись
Інфінітив | укорі́нюватись, укорі́нюватися | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | — | |
2 особа | — | — |
Майбутній час | ||
1 особа | — | — |
2 особа | — | — |
3 особа | укорі́нюватиметься | укорі́нюватимуться |
Теперішній час | ||
1 особа | — | — |
2 особа | — | — |
3 особа | укорі́нюється | укорі́нюються |
Минулий час | ||
чол. р. | укорі́нювавсь, укорі́нювався | укорі́нювались, укорі́нювалися |
жін. р. | укорі́нювалась, укорі́нювалася | |
сер. р. | укорі́нювалось, укорі́нювалося |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.