УКОРІНЮВАТИ — СЛОВОЗМІНА
укорі́нювати
| Інфінітив | укорі́нювати | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | укорі́нюймо | |
| 2 особа | укорі́нюй, укорі́нюй-но | укорі́нюйте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | укорі́нюватиму | укорі́нюватимем, укорі́нюватимемо |
| 2 особа | укорі́нюватимеш | укорі́нюватимете |
| 3 особа | укорі́нюватиме | укорі́нюватимуть |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | укорі́нюю | укорі́нюєм, укорі́нюємо |
| 2 особа | укорі́нюєш | укорі́нюєте |
| 3 особа | укорі́нює | укорі́нюють |
| Минулий час | ||
| чол. р. | укорі́нював | укорі́нювали |
| жін. р. | укорі́нювала | |
| сер. р. | укорі́нювало | |
| Безособова форма | ||
| укорі́нювано | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.