УКОЛЮВАТИ — СЛОВОЗМІНА
уко́лювати подразнювати, ранити; прикро вражати
Інфінітив | уко́лювати | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | уко́люймо | |
2 особа | уко́люй, уко́люй-но | уко́люйте |
Майбутній час | ||
1 особа | уко́люватиму | уко́люватимем, уко́люватимемо |
2 особа | уко́люватимеш | уко́люватимете |
3 особа | уко́люватиме | уко́люватимуть |
Теперішній час | ||
1 особа | уко́люю | уко́люєм, уко́люємо |
2 особа | уко́люєш | уко́люєте |
3 особа | уко́лює | уко́люють |
Минулий час | ||
чол. р. | уко́лював | уко́лювали |
жін. р. | уко́лювала | |
сер. р. | уко́лювало |
уко́лювати встромляти, втикати
Інфінітив | уко́лювати | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | уко́люймо | |
2 особа | уко́люй, уко́люй-но | уко́люйте |
Майбутній час | ||
1 особа | уко́люватиму | уко́люватимем, уко́люватимемо |
2 особа | уко́люватимеш | уко́люватимете |
3 особа | уко́люватиме | уко́люватимуть |
Теперішній час | ||
1 особа | уко́люю | уко́люєм, уко́люємо |
2 особа | уко́люєш | уко́люєте |
3 особа | уко́лює | уко́люють |
Минулий час | ||
чол. р. | уко́лював | уко́лювали |
жін. р. | уко́лювала | |
сер. р. | уко́лювало |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.