СПОЛУЧИТИ — СЛОВОЗМІНА
сполучи́ти
| Інфінітив | сполучи́ти | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | сполучі́м, сполучі́мо | |
| 2 особа | сполучи́, сполучи́-но | сполучі́ть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | сполучу́ | сполу́чим, сполу́чимо |
| 2 особа | сполу́чиш | сполу́чите |
| 3 особа | сполу́чить | сполу́чать |
| Минулий час | ||
| чол. р. | сполучи́в | сполучи́ли |
| жін. р. | сполучи́ла | |
| сер. р. | сполучи́ло | |
| Безособова форма | ||
| сполу́чено | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.