СПОЛУЧИВ — СЛОВОЗМІНА
сполучи́ти
Інфінітив | сполучи́ти, сполучить | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | сполучі́м, сполучі́мо | |
2 особа | сполучи́, сполучи́-но | сполучі́ть |
Майбутній час | ||
1 особа | сполучу́ | сполу́чим, сполу́чимо |
2 особа | сполу́чиш | сполу́чите |
3 особа | сполу́чить | сполу́чать |
Минулий час | ||
чол. р. | сполучи́в | сполучи́ли |
жін. р. | сполучи́ла | |
сер. р. | сполучи́ло | |
Безособова форма | ||
сполу́чено |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.