САМОУДОСКОНАЛЮВАТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
самоудоскона́люватись
| Інфінітив | самоудоскона́люватись, самоудоскона́люватися | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | самоудоскона́люймось, самоудоскона́люймося | |
| 2 особа | самоудоскона́люйсь, самоудоскона́люйся | самоудоскона́люйтесь, самоудоскона́люйтеся |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | самоудоскона́люватимусь, самоудоскона́люватимуся | самоудоскона́люватимемось, самоудоскона́люватимемося, самоудоскона́люватимемся |
| 2 особа | самоудоскона́люватимешся | самоудоскона́люватиметесь, самоудоскона́люватиметеся |
| 3 особа | самоудоскона́люватиметься | самоудоскона́люватимуться |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | самоудоскона́лююсь, самоудоскона́лююся | самоудоскона́люємось, самоудоскона́люємося, самоудоскона́люємся |
| 2 особа | самоудоскона́люєшся | самоудоскона́люєтесь, самоудоскона́люєтеся |
| 3 особа | самоудоскона́люється | самоудоскона́люються |
| Минулий час | ||
| чол. р. | самоудоскона́лювавсь, самоудоскона́лювався | самоудоскона́лювались, самоудоскона́лювалися |
| жін. р. | самоудоскона́лювалась, самоудоскона́лювалася | |
| сер. р. | самоудоскона́лювалось, самоудоскона́лювалося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.