РОЗЩЕПИТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
розщепи́тись
Інфінітив | розщепи́тись, розщепи́тися | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | — | |
2 особа | — | — |
Майбутній час | ||
1 особа | — | — |
2 особа | — | — |
3 особа | розще́питься | розще́пляться |
Минулий час | ||
чол. р. | розщепи́всь, розщепи́вся | розщепи́лись, розщепи́лися |
жін. р. | розщепи́лась, розщепи́лася | |
сер. р. | розщепи́лось, розщепи́лося |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.