РОЗЧУМАТИ — СЛОВОЗМІНА
розчу́мати
| Інфінітив | розчу́мати | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розчу́маймо | |
| 2 особа | розчу́май, розчу́май-но | розчу́майте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | розчу́маю | розчу́маєм, розчу́маємо |
| 2 особа | розчу́маєш | розчу́маєте |
| 3 особа | розчу́має | розчу́мають |
| Минулий час | ||
| чол. р. | розчу́мав | розчу́мали |
| жін. р. | розчу́мала | |
| сер. р. | розчу́мало | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.