РОЗУЧУВАЛА — СЛОВОЗМІНА
розу́чувати
| Інфінітив | розу́чувати | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розу́чуймо | |
| 2 особа | розу́чуй, розу́чуй-но | розу́чуйте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | розу́чуватиму | розу́чуватимем, розу́чуватимемо |
| 2 особа | розу́чуватимеш | розу́чуватимете |
| 3 особа | розу́чуватиме | розу́чуватимуть |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | розу́чую | розу́чуєм, розу́чуємо |
| 2 особа | розу́чуєш | розу́чуєте |
| 3 особа | розу́чує | розу́чують |
| Минулий час | ||
| чол. р. | розу́чував | розу́чували |
| жін. р. | розу́чувала | |
| сер. р. | розу́чувало | |
| Безособова форма | ||
| розу́чувано | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.