РОЗСТІБНЕ — СЛОВОЗМІНА
розсті́бнути
| Інфінітив | розсті́бнути | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розсті́бнім, розсті́бнімо | |
| 2 особа | розсті́бни, розсті́бни-но | розсті́бніть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | розсті́бну | розсті́бнем, розсті́бнемо |
| 2 особа | розсті́бнеш | розсті́бнете |
| 3 особа | розсті́бне | розсті́бнуть |
| Минулий час | ||
| чол. р. | розсті́бнув | розсті́бнули |
| жін. р. | розсті́бнула | |
| сер. р. | розсті́бнуло | |
розстібни́й
| відмінок | чол. р. | жін. р. | сер. р. | множина |
| називний | розстібни́й | розстібна́ | розстібне́ | розстібні́ |
| родовий | розстібно́го | розстібно́ї | розстібно́го | розстібни́х |
| давальний | розстібно́му | розстібні́й | розстібно́му | розстібни́м |
| знахідний | розстібни́й | розстібну́ | розстібне́ | розстібні́ |
| орудний | розстібни́м | розстібно́ю | розстібни́м | розстібни́ми |
| місцевий | розстібно́му, розстібні́м | розстібні́й | розстібно́му, розстібні́м | розстібни́х |
розстібну́ти
| Інфінітив | розстібну́ти | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розстібні́м, розстібні́мо | |
| 2 особа | розстібни́, розстібни́-но | розстібні́ть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | розстібну́ | розстібне́м, розстібнемо́ |
| 2 особа | розстібне́ш | розстібнете́ |
| 3 особа | розстібне́ | розстібну́ть |
| Минулий час | ||
| чол. р. | розстібну́в | розстібну́ли |
| жін. р. | розстібну́ла | |
| сер. р. | розстібну́ло | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.