РОЗЛЮТИВ — СЛОВОЗМІНА
розлюти́ти
| Інфінітив | розлюти́ти | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розлюті́м, розлюті́мо | |
| 2 особа | розлюти́, розлюти́-но | розлюті́ть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | розлючу́ | розлю́ти́м, розлю́тимо́ |
| 2 особа | розлю́ти́ш | розлю́тите́ |
| 3 особа | розлю́ти́ть | розлю́тя́ть |
| Минулий час | ||
| чол. р. | розлюти́в | розлюти́ли |
| жін. р. | розлюти́ла | |
| сер. р. | розлюти́ло | |
| Безособова форма | ||
| розлю́чено | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.