РОЗКУРИТИ — СЛОВОЗМІНА
розкури́ти
Інфінітив | розкури́ти, розкурить | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розкурі́м, розкурі́мо | |
2 особа | розкури́, розкури́-но | розкурі́ть |
Майбутній час | ||
1 особа | розкурю́ | розку́рим, розку́римо |
2 особа | розку́риш | розку́рите |
3 особа | розку́рить | розку́рять |
Минулий час | ||
чол. р. | розкури́в | розкури́ли |
жін. р. | розкури́ла | |
сер. р. | розкури́ло | |
Безособова форма | ||
розку́рено |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.