РОЗКУМЕКАТИ — СЛОВОЗМІНА
розкуме́кати
Інфінітив | розкуме́кати | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розкуме́каймо | |
2 особа | розкуме́кай, розкуме́кай-но | розкуме́кайте |
Майбутній час | ||
1 особа | розкуме́каю | розкуме́каєм, розкуме́каємо |
2 особа | розкуме́каєш | розкуме́каєте |
3 особа | розкуме́кає | розкуме́кають |
Минулий час | ||
чол. р. | розкуме́кав | розкуме́кали |
жін. р. | розкуме́кала | |
сер. р. | розкуме́кало |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.