РОЗКРІПАЧУВАЛИСЯ — СЛОВОЗМІНА
розкріпа́чуватись
| Інфінітив | розкріпа́чуватись, розкріпа́чуватися, розкріпачуваться | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкріпа́чуймось, розкріпа́чуймося | |
| 2 особа | розкріпа́чуйсь, розкріпа́чуйся | розкріпа́чуйтесь, розкріпа́чуйтеся |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | розкріпа́чуватимусь, розкріпа́чуватимуся | розкріпа́чуватимемось, розкріпа́чуватимемося, розкріпа́чуватимемся |
| 2 особа | розкріпа́чуватимешся | розкріпа́чуватиметесь, розкріпа́чуватиметеся |
| 3 особа | розкріпа́чуватиметься | розкріпа́чуватимуться |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | розкріпа́чуюсь, розкріпа́чуюся | розкріпа́чуємось, розкріпа́чуємося, розкріпа́чуємся |
| 2 особа | розкріпа́чуєшся | розкріпа́чуєтесь, розкріпа́чуєтеся |
| 3 особа | розкріпа́чується | розкріпа́чуються |
| Минулий час | ||
| чол. р. | розкріпа́чувавсь, розкріпа́чувався | розкріпа́чувались, розкріпа́чувалися |
| жін. р. | розкріпа́чувалась, розкріпа́чувалася | |
| сер. р. | розкріпа́чувалось, розкріпа́чувалося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.