РОЗКОЛУПАТИ — СЛОВОЗМІНА
розколупа́ти
| Інфінітив | розколупа́ти | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розколупа́ймо | |
| 2 особа | розколупа́й, розколупа́й-но | розколупа́йте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | розколупа́ю | розколупа́єм, розколупа́ємо |
| 2 особа | розколупа́єш | розколупа́єте |
| 3 особа | розколупа́є | розколупа́ють |
| Минулий час | ||
| чол. р. | розколупа́в | розколупа́ли |
| жін. р. | розколупа́ла | |
| сер. р. | розколупа́ло | |
| Безособова форма | ||
| розколу́пано | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.