РОЗГУРКОТАТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
розгуркота́тись
Інфінітив | розгуркота́тись, розгуркота́тися | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | — | |
2 особа | — | — |
Майбутній час | ||
1 особа | — | — |
2 особа | — | — |
3 особа | розгурко́четься | розгурко́чуться |
Минулий час | ||
чол. р. | розгуркота́всь, розгуркота́вся | розгуркота́лись, розгуркота́лися |
жін. р. | розгуркота́лась, розгуркота́лася | |
сер. р. | розгуркота́лось, розгуркота́лося |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.