РОЗГУБИТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
розгуби́тись
| Інфінітив | розгуби́тись, розгуби́тися | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розгубі́мось, розгубі́мося, розгубі́мся | |
| 2 особа | розгуби́сь, розгуби́ся | розгубі́ться |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | розгублю́сь, розгублю́ся | розгу́бимось, розгу́бимося, розгу́бимся |
| 2 особа | розгу́бишся | розгу́битесь, розгу́битеся |
| 3 особа | розгу́биться | розгу́бляться |
| Минулий час | ||
| чол. р. | розгуби́всь, розгуби́вся | розгуби́лись, розгуби́лися |
| жін. р. | розгуби́лась, розгуби́лася | |
| сер. р. | розгуби́лось, розгуби́лося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.