РОЗГОМОНІТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
розгомоні́тись
| Інфінітив | розгомоні́тись, розгомоні́тися | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розгомоні́мось, розгомоні́мося, розгомоні́мся | |
| 2 особа | розгомони́сь, розгомони́ся | розгомоні́ться |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | розгомоню́сь, розгомоню́ся | розгомони́мся, розгомонимо́сь, розгомонимо́ся |
| 2 особа | розгомони́шся | розгомоните́сь, розгомоните́ся |
| 3 особа | розгомони́ться | розгомоня́ться |
| Минулий час | ||
| чол. р. | розгомоні́всь, розгомоні́вся | розгомоні́лись, розгомоні́лися |
| жін. р. | розгомоні́лась, розгомоні́лася | |
| сер. р. | розгомоні́лось, розгомоні́лося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.