РОЗБУРТУВАТИ — СЛОВОЗМІНА
розбуртува́ти
| Інфінітив | розбуртува́ти, розбуртувать | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розбурту́ймо | |
| 2 особа | розбурту́й, розбурту́й-но | розбурту́йте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | розбурту́ю | розбурту́єм, розбурту́ємо |
| 2 особа | розбурту́єш | розбурту́єте |
| 3 особа | розбурту́є | розбурту́ють |
| Минулий час | ||
| чол. р. | розбуртува́в | розбуртува́ли |
| жін. р. | розбуртува́ла | |
| сер. р. | розбуртува́ло | |
| Безособова форма | ||
| розбурто́вано | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.