РОЗБУРКОТІТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
розбуркоті́тись
| Інфінітив | розбуркоті́тись, розбуркоті́тися | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розбуркоті́мось, розбуркоті́мося, розбуркоті́мся | |
| 2 особа | розбуркоти́сь, розбуркоти́ся | розбуркоті́ться |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | розбуркочу́сь, розбуркочу́ся | розбуркоти́мся, розбуркотимо́сь, розбуркотимо́ся |
| 2 особа | розбуркоти́шся | розбуркотите́сь, розбуркотите́ся |
| 3 особа | розбуркоти́ться | розбуркотя́ться |
| Минулий час | ||
| чол. р. | розбуркоті́всь, розбуркоті́вся | розбуркоті́лись, розбуркоті́лися |
| жін. р. | розбуркоті́лась, розбуркоті́лася | |
| сер. р. | розбуркоті́лось, розбуркоті́лося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.