РОЗБУРКАТИ — СЛОВОЗМІНА
розбу́ркати
Інфінітив | розбу́ркати, розбуркать | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розбу́ркаймо | |
2 особа | розбу́ркай, розбу́ркай-но | розбу́ркайте |
Майбутній час | ||
1 особа | розбу́ркаю | розбу́ркаєм, розбу́ркаємо |
2 особа | розбу́ркаєш | розбу́ркаєте |
3 особа | розбу́ркає, розбурка | розбу́ркають |
Минулий час | ||
чол. р. | розбу́ркав | розбу́ркали |
жін. р. | розбу́ркала | |
сер. р. | розбу́ркало | |
Безособова форма | ||
розбу́ркано |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.