ПРОСЛІДИ — СЛОВОЗМІНА
про́слід
| відмінок | однина | множина |
| називний | про́слід | про́сліди |
| родовий | про́сліду | про́слідів |
| давальний | про́слідові, про́сліду | про́слідам |
| знахідний | про́слід | про́сліди |
| орудний | про́слідом | про́слідами |
| місцевий | про́сліді | про́слідах |
| кличний | про́сліде | про́сліди |
просліди́ти прослідкувати; дослідити
| Інфінітив | просліди́ти | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | просліді́м, просліді́мо | |
| 2 особа | просліди́, просліди́-но | просліді́ть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | просліджу́ | просліди́м, прослідимо́ |
| 2 особа | просліди́ш | прослідите́ |
| 3 особа | просліди́ть | прослідя́ть |
| Минулий час | ||
| чол. р. | просліди́в | просліди́ли |
| жін. р. | просліди́ла | |
| сер. р. | просліди́ло | |
просліди́ти залишити слід
| Інфінітив | просліди́ти | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | просліді́м, просліді́мо | |
| 2 особа | просліди́, просліди́-но | просліді́ть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | просліджу́ | просліди́м, прослідимо́ |
| 2 особа | просліди́ш | прослідите́ |
| 3 особа | просліди́ть | прослідя́ть |
| Минулий час | ||
| чол. р. | просліди́в | просліди́ли |
| жін. р. | просліди́ла | |
| сер. р. | просліди́ло | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.