ПРОГУКАТИ — СЛОВОЗМІНА
прогука́ти
| Інфінітив | прогука́ти | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прогука́ймо | |
| 2 особа | прогука́й, прогука́й-но | прогука́йте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | прогука́ю | прогука́єм, прогука́ємо |
| 2 особа | прогука́єш | прогука́єте |
| 3 особа | прогука́є | прогука́ють |
| Минулий час | ||
| чол. р. | прогука́в | прогука́ли |
| жін. р. | прогука́ла | |
| сер. р. | прогука́ло | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.