ПРОГОВОРЮВАТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
прогово́рюватись
| Інфінітив | прогово́рюватись, прогово́рюватися | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | прогово́рюймось, прогово́рюймося | |
| 2 особа | прогово́рюйсь, прогово́рюйся | прогово́рюйтесь, прогово́рюйтеся |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | прогово́рюватимусь, прогово́рюватимуся | прогово́рюватимемось, прогово́рюватимемося, прогово́рюватимемся |
| 2 особа | прогово́рюватимешся | прогово́рюватиметесь, прогово́рюватиметеся |
| 3 особа | прогово́рюватиметься | прогово́рюватимуться |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | прогово́рююсь, прогово́рююся | прогово́рюємось, прогово́рюємося, прогово́рюємся |
| 2 особа | прогово́рюєшся | прогово́рюєтесь, прогово́рюєтеся |
| 3 особа | прогово́рюється | прогово́рюються |
| Минулий час | ||
| чол. р. | прогово́рювавсь, прогово́рювався | прогово́рювались, прогово́рювалися |
| жін. р. | прогово́рювалась, прогово́рювалася | |
| сер. р. | прогово́рювалось, прогово́рювалося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.