ПРОБУРИТЬ — СЛОВОЗМІНА
пробури́ти
| Інфінітив | пробури́ти, пробурить | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пробурі́м, пробурі́мо | |
| 2 особа | пробури́, пробури́-но | пробурі́ть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | пробурю́ | пробури́м, пробуримо́ |
| 2 особа | пробури́ш | пробурите́ |
| 3 особа | пробури́ть | пробуря́ть |
| Минулий час | ||
| чол. р. | пробури́в | пробури́ли |
| жін. р. | пробури́ла | |
| сер. р. | пробури́ло | |
| Безособова форма | ||
| пробу́рено | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.