ПОРУЧИТИ — СЛОВОЗМІНА
поручи́ти доручити
| Інфінітив | поручи́ти, поручить | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поручі́м, поручі́мо | |
| 2 особа | поручи́, поручи́-но | поручі́ть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | поручу́ | пору́чим, пору́чимо |
| 2 особа | пору́чиш | пору́чите |
| 3 особа | пору́чить | пору́чать |
| Минулий час | ||
| чол. р. | поручи́в | поручи́ли |
| жін. р. | поручи́ла | |
| сер. р. | поручи́ло | |
| Безособова форма | ||
| поручено | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.