ОТОЧИЛО — СЛОВОЗМІНА
оточи́ти
| Інфінітив | оточи́ти, оточить | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оточі́м, оточі́мо | |
| 2 особа | оточи́, оточи́-но | оточі́ть, оточіте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | оточу́ | ото́чим, ото́чимо |
| 2 особа | ото́чиш | ото́чите |
| 3 особа | ото́чить | ото́чать |
| Минулий час | ||
| чол. р. | оточи́в | оточи́ли |
| жін. р. | оточи́ла | |
| сер. р. | оточи́ло | |
| Безособова форма | ||
| ото́чено | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.