ОБІРВУ — СЛОВОЗМІНА
обірва́ти
| Інфінітив | обірва́ти, обірвать | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обірві́м, обірві́мо | |
| 2 особа | обірви́, обірви́-но | обірві́ть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | обірву́ | обірве́м, обірвемо́ |
| 2 особа | обірве́ш | обірвете́ |
| 3 особа | обірве́ | обірву́ть |
| Минулий час | ||
| чол. р. | обірва́в | обірва́ли |
| жін. р. | обірва́ла | |
| сер. р. | обірва́ло | |
| Безособова форма | ||
| обі́рвано | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.