ОБУРЮЄ — СЛОВОЗМІНА
обу́рювати виклика́ти почуття гніву
Інфінітив | обу́рювати | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обу́рюймо | |
2 особа | обу́рюй, обу́рюй-но | обу́рюйте |
Майбутній час | ||
1 особа | обу́рюватиму | обу́рюватимем, обу́рюватимемо |
2 особа | обу́рюватимеш | обу́рюватимете |
3 особа | обу́рюватиме | обу́рюватимуть |
Теперішній час | ||
1 особа | обу́рюю | обу́рюєм, обу́рюємо |
2 особа | обу́рюєш | обу́рюєте |
3 особа | обу́рює | обу́рюють |
Минулий час | ||
чол. р. | обу́рював | обу́рювали |
жін. р. | обу́рювала | |
сер. р. | обу́рювало | |
Безособова форма | ||
обу́рювано |
обу́рювати обвалювати
Інфінітив | обу́рювати | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | обу́рюймо | |
2 особа | обу́рюй, обу́рюй-но | обу́рюйте |
Майбутній час | ||
1 особа | обу́рюватиму | обу́рюватимем, обу́рюватимемо |
2 особа | обу́рюватимеш | обу́рюватимете |
3 особа | обу́рюватиме | обу́рюватимуть |
Теперішній час | ||
1 особа | обу́рюю | обу́рюєм, обу́рюємо |
2 особа | обу́рюєш | обу́рюєте |
3 особа | обу́рює | обу́рюють |
Минулий час | ||
чол. р. | обу́рював | обу́рювали |
жін. р. | обу́рювала | |
сер. р. | обу́рювало | |
Безособова форма | ||
обу́рювано |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.