НАБУРИТИ — СЛОВОЗМІНА
набу́рити
| Інфінітив | набу́рити | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | набу́рмо | |
| 2 особа | набу́р, набу́р-но | набу́рте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | набу́рю | набу́рим, набу́римо |
| 2 особа | набу́риш | набу́рите |
| 3 особа | набу́рить | набу́рять |
| Минулий час | ||
| чол. р. | набу́рив | набу́рили |
| жін. р. | набу́рила | |
| сер. р. | набу́рило | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.