ЛУЧУ — СЛОВОЗМІНА
лу́чити цілитися
| Інфінітив | лу́чити | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | лу́чмо | |
| 2 особа | луч, луч-но | лу́чте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | лу́читиму | лу́читимем, лу́читимемо |
| 2 особа | лу́читимеш | лу́читимете |
| 3 особа | лу́читиме | лу́читимуть |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | лу́чу | лу́чим, лу́чимо |
| 2 особа | лу́чиш | лу́чите |
| 3 особа | лу́чить | лу́чать |
| Минулий час | ||
| чол. р. | лу́чив | лу́чили |
| жін. р. | лу́чила | |
| сер. р. | лу́чило | |
лучи́ти єднати
| Інфінітив | лучи́ти, лучить | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | лучі́м, лучі́мо | |
| 2 особа | лучи́, лучи́-но | лучі́ть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | лучи́тиму | лучи́тимем, лучи́тимемо |
| 2 особа | лучи́тимеш | лучи́тимете |
| 3 особа | лучи́тиме | лучи́тимуть |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | лучу́ | лу́чим, лу́чимо |
| 2 особа | лу́чиш | лу́чите |
| 3 особа | лу́чить | лу́чать |
| Минулий час | ||
| чол. р. | лучи́в | лучи́ли |
| жін. р. | лучи́ла | |
| сер. р. | лучи́ло | |
Луч
| відмінок | однина | множина |
| називний | Луч | — |
| родовий | Луча | — |
| давальний | Лучеві, Лучу | — |
| знахідний | Луч | — |
| орудний | Лучем | — |
| місцевий | Лучеві, Лучі, Лучу | — |
| кличний | Лучу | — |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.