КОЛЮЧА — СЛОВОЗМІНА
ко́лючий яким колють; гострий
відмінок | чол. р. | жін. р. | сер. р. | множина |
називний | ко́лючий | ко́люча | ко́люче | ко́лючі |
родовий | ко́лючого | ко́лючої | ко́лючого | ко́лючих |
давальний | ко́лючому | ко́лючій | ко́лючому | ко́лючим |
знахідний | ко́лючий, ко́лючого | ко́лючу | ко́люче | ко́лючих, ко́лючі |
орудний | ко́лючим | ко́лючою | ко́лючим | ко́лючими |
місцевий | ко́лючому, ко́лючім | ко́лючій | ко́лючому, ко́лючім | ко́лючих |
колю́чий який може колотися; дошкульний
відмінок | чол. р. | жін. р. | сер. р. | множина |
називний | колю́чий | колю́ча | колю́че | колю́чі |
родовий | колю́чого | колю́чої | колю́чого | колю́чих |
давальний | колю́чому | колю́чій | колю́чому | колю́чим |
знахідний | колю́чий, колю́чого | колю́чу | колю́че | колю́чих, колю́чі |
орудний | колю́чим | колю́чою | колю́чим | колю́чими |
місцевий | колю́чому, колю́чім | колю́чій | колю́чому, колю́чім | колю́чих |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.