КОЗИРНЕ — СЛОВОЗМІНА
кози́рний
| відмінок | чол. р. | жін. р. | сер. р. | множина |
| називний | кози́рний | кози́рна | кози́рне | кози́рні |
| родовий | кози́рного | кози́рної | кози́рного | кози́рних |
| давальний | кози́рному | кози́рній | кози́рному | кози́рним |
| знахідний | кози́рний, кози́рного | кози́рну | кози́рне | кози́рних, кози́рні |
| орудний | кози́рним | кози́рною | кози́рним | кози́рними |
| місцевий | кози́рному, кози́рнім | кози́рній | кози́рному, кози́рнім | кози́рних |
козирну́ти піти з козиря; похвалитися
| Інфінітив | козирну́ти | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | козирні́м, козирні́мо | |
| 2 особа | козирни́, козирни́-но | козирні́ть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | козирну́ | козирне́м, козирнемо́ |
| 2 особа | козирне́ш | козирнете́ |
| 3 особа | козирне́ | козирну́ть |
| Минулий час | ||
| чол. р. | козирну́в | козирну́ли |
| жін. р. | козирну́ла | |
| сер. р. | козирну́ло | |
козирну́ти привітатися
| Інфінітив | козирну́ти | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | козирні́м, козирні́мо | |
| 2 особа | козирни́, козирни́-но | козирні́ть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | козирну́ | козирне́м, козирнемо́ |
| 2 особа | козирне́ш | козирнете́ |
| 3 особа | козирне́ | козирну́ть |
| Минулий час | ||
| чол. р. | козирну́в | козирну́ли |
| жін. р. | козирну́ла | |
| сер. р. | козирну́ло | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.