КАРЛЮЧИТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
карлю́читись
Інфінітив | карлю́читись, карлю́читися | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | — | |
2 особа | — | — |
Майбутній час | ||
1 особа | — | — |
2 особа | — | — |
3 особа | карлю́читиметься | карлю́читимуться |
Теперішній час | ||
1 особа | — | — |
2 особа | — | — |
3 особа | карлю́читься | карлю́чаться |
Минулий час | ||
чол. р. | карлю́чивсь, карлю́чився | карлю́чились, карлю́чилися |
жін. р. | карлю́чилась, карлю́чилася | |
сер. р. | карлю́чилось, карлю́чилося |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.