ЗВІР — СЛОВОЗМІНА

Звір населений пункт в Україні

відмінок однина множина
називний Звір
родовий Зві́ра, Звіру
давальний Зві́рові, Зві́ру
знахідний Звір
орудний Зві́ром
місцевий Зві́ру, Зві́рі, Звірові
кличний Зві́ре

звір яр

відмінок однина множина
називний звір зво́ри
родовий зво́ру зво́рів
давальний зво́рові, зво́ру зво́рам
знахідний звір зво́ри
орудний зво́ром зво́рами
місцевий зво́рі, зворові, звору зво́рах
кличний зво́ре зво́ри

звір

відмінок однина множина
називний звір зві́рі, звіри
родовий зві́ра зві́рів
давальний зві́рові, зві́ру зві́рам
знахідний зві́ра зві́рі, зві́рів
орудний зві́ром зві́рами, звірми, звірями
місцевий зві́рові, зві́ру, зві́рі зві́рах
кличний зві́ре зві́рі

Звір

відмінок чол. р. жін. р. множина
називний Звір
родовий Звіра
давальний Звірові, Звіру
знахідний Звіра
орудний Звіром
місцевий Звірі, Звірові, Звіру
кличний Звіре

зві́рити розказати відверто; довірити

Інфінітив зві́рити
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   зві́рмо
2 особа звір, звір-но зві́рте
Майбутній час
1 особа зві́рю зві́рим, зві́римо
2 особа зві́риш зві́рите
3 особа зві́рить зві́рять
Минулий час
чол. р. зві́рив зві́рили
жін. р. зві́рила
сер. р. зві́рило
Безособова форма
зві́рено

зві́рити зіставити; ви́пробувати

Інфінітив зві́рити
  Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа   зві́рмо
2 особа звір, звір-но зві́рте
Майбутній час
1 особа зві́рю зві́рим, зві́римо
2 особа зві́риш зві́рите
3 особа зві́рить зві́рять
Минулий час
чол. р. зві́рив зві́рили
жін. р. зві́рила
сер. р. зві́рило
Безособова форма
зві́рено
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.