ЗВИЧИТИ — СЛОВОЗМІНА
зви́чити
| Інфінітив | зви́чити, звичить | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зви́чмо | |
| 2 особа | звич, звич-но | зви́чте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | зви́чу | зви́чим, зви́чимо |
| 2 особа | зви́чиш | зви́чите |
| 3 особа | зви́чить | зви́чать |
| Минулий час | ||
| чол. р. | зви́чив | зви́чили |
| жін. р. | зви́чила | |
| сер. р. | зви́чило | |
| Безособова форма | ||
| звичено | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.