ЗАРЕВУ — СЛОВОЗМІНА
за́рево
відмінок | однина | множина |
називний | за́рево | за́рева |
родовий | за́рева | за́рев |
давальний | за́реву | за́ревам |
знахідний | за́рево | за́рева |
орудний | за́ревом | за́ревами |
місцевий | за́реві, зареву | за́ревах |
кличний | за́рево | за́рева |
зареві́ти
Інфінітив | зареві́ти, заревіть | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зареві́м, зареві́мо | |
2 особа | зареви́, зареви́-но | зареві́ть |
Майбутній час | ||
1 особа | зареву́ | зареве́м, заревемо́ |
2 особа | зареве́ш | заревете́ |
3 особа | зареве́ | зареву́ть |
Минулий час | ||
чол. р. | зареві́в | зареві́ли |
жін. р. | зареві́ла | |
сер. р. | зареві́ло |
заревти́
Інфінітив | заревти́ | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зареві́м, зареві́мо | |
2 особа | зареви́, зареви́-но | зареві́ть |
Майбутній час | ||
1 особа | зареву́ | зареве́м, заревемо́ |
2 особа | зареве́ш | заревете́ |
3 особа | зареве́ | зареву́ть |
Минулий час | ||
чол. р. | зареві́в | заревли́ |
жін. р. | заревла́ | |
сер. р. | заревло́ |
зарев
відмінок | однина | множина |
називний | зарев | — |
родовий | зареву | — |
давальний | заревові, зареву | — |
знахідний | зарев | — |
орудний | заревом | — |
місцевий | зареві, заревові, зареву | — |
кличний | зареве | — |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.