ЗАКІНЧУЮ — СЛОВОЗМІНА
закі́нчувати
| Інфінітив | закі́нчувати, закінчувать | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закі́нчуймо | |
| 2 особа | закі́нчуй, закі́нчуй-но | закі́нчуйте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | закі́нчуватиму | закі́нчуватимем, закі́нчуватимемо |
| 2 особа | закі́нчуватимеш | закі́нчуватимете |
| 3 особа | закі́нчуватиме | закі́нчуватимуть |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | закі́нчую | закі́нчуєм, закі́нчуємо |
| 2 особа | закі́нчуєш | закі́нчуєте |
| 3 особа | закі́нчує | закі́нчують |
| Минулий час | ||
| чол. р. | закі́нчував | закі́нчували |
| жін. р. | закі́нчувала | |
| сер. р. | закі́нчувало | |
| Безособова форма | ||
| закі́нчувано | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.