ДОВЧИТИ — СЛОВОЗМІНА
довчи́ти
| Інфінітив | довчи́ти, довчить | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | довчі́м, довчі́мо | |
| 2 особа | довчи́, довчи́-но | довчі́ть, довчіте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | довчу́ | довчи́м, довчимо́ |
| 2 особа | довчи́ш | довчите́ |
| 3 особа | довчи́ть | довча́ть |
| Минулий час | ||
| чол. р. | довчи́в | довчи́ли |
| жін. р. | довчи́ла | |
| сер. р. | довчи́ло | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.