ДОБУРИТИ — СЛОВОЗМІНА
добури́ти
| Інфінітив | добури́ти, добурить | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | добурі́м, добурі́мо | |
| 2 особа | добури́, добури́-но | добурі́ть |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | добурю́ | добури́м, добуримо́ |
| 2 особа | добури́ш | добурите́ |
| 3 особа | добури́ть | добуря́ть |
| Минулий час | ||
| чол. р. | добури́в | добури́ли |
| жін. р. | добури́ла | |
| сер. р. | добури́ло | |
| Безособова форма | ||
| добу́рено | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.