ВІДОСОБЛЮВАТИСЯ — СЛОВОЗМІНА
відосо́блюватись
| Інфінітив | відосо́блюватись, відосо́блюватися, відособлюваться | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відосо́блюймось, відосо́блюймося | |
| 2 особа | відосо́блюйсь, відосо́блюйся | відосо́блюйтесь, відосо́блюйтеся |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | відосо́блюватимусь, відосо́блюватимуся | відосо́блюватимемось, відосо́блюватимемося, відосо́блюватимемся |
| 2 особа | відосо́блюватимешся | відосо́блюватиметесь, відосо́блюватиметеся |
| 3 особа | відосо́блюватиметься | відосо́блюватимуться |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | відосо́блююсь, відосо́блююся | відосо́блюємось, відосо́блюємося, відосо́блюємся |
| 2 особа | відосо́блюєшся | відосо́блюєтесь, відосо́блюєтеся |
| 3 особа | відосо́блюється | відосо́блюються |
| Минулий час | ||
| чол. р. | відосо́блювавсь, відосо́блювався | відосо́блювались, відосо́блювалися |
| жін. р. | відосо́блювалась, відосо́блювалася | |
| сер. р. | відосо́блювалось, відосо́блювалося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.