ВІДЛЮТУВАТИ — СЛОВОЗМІНА
відлютува́ти
| Інфінітив | відлютува́ти | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відлюту́ймо | |
| 2 особа | відлюту́й, відлюту́й-но | відлюту́йте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | відлюту́ю | відлюту́єм, відлюту́ємо |
| 2 особа | відлюту́єш | відлюту́єте |
| 3 особа | відлюту́є | відлюту́ють |
| Минулий час | ||
| чол. р. | відлютува́в | відлютува́ли |
| жін. р. | відлютува́ла | |
| сер. р. | відлютува́ло | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.