ВІДЛЮБИТИСЬ — СЛОВОЗМІНА
відлюби́тись
| Інфінітив | відлюби́тись, відлюби́тися | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | — | |
| 2 особа | — | — |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | — | — |
| 2 особа | — | — |
| 3 особа | відлю́биться | — |
| Минулий час | ||
| чол. р. | — | — |
| жін. р. | — | |
| сер. р. | відлюби́лось, відлюби́лося | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.