ВІДЛУЩИТИ — СЛОВОЗМІНА
відлу́щити
| Інфінітив | відлу́щити, відлущить | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відлу́щмо | |
| 2 особа | відлу́щ, відлу́щ-но | відлу́щте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | відлу́щу | відлу́щим, відлу́щимо |
| 2 особа | відлу́щиш | відлу́щите |
| 3 особа | відлу́щить | відлу́щать |
| Минулий час | ||
| чол. р. | відлу́щив | відлу́щили |
| жін. р. | відлу́щила | |
| сер. р. | відлу́щило | |
| Безособова форма | ||
| відлу́щено | ||
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.