ВІДЛУЧИТИСЬ — СЛОВОЗМІНА
відлучи́тись
Інфінітив | відлучи́тись, відлучи́тися, відлучиться | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відлучі́мось, відлучі́мося, відлучі́мся | |
2 особа | відлучи́сь, відлучи́ся | відлучі́ться |
Майбутній час | ||
1 особа | відлучу́сь, відлучу́ся | відлу́чимось, відлу́чимося, відлу́чимся |
2 особа | відлу́чишся | відлу́читесь, відлу́читеся |
3 особа | відлу́читься | відлу́чаться |
Минулий час | ||
чол. р. | відлучи́всь, відлучи́вся | відлучи́лись, відлучи́лися |
жін. р. | відлучи́лась, відлучи́лася | |
сер. р. | відлучи́лось, відлучи́лося |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.