ВІДЛУЧЕНО — СЛОВОЗМІНА
відлучи́ти
Інфінітив | відлучи́ти, відлучить | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відлучі́м, відлучі́мо | |
2 особа | відлучи́, відлучи́-но | відлучі́ть |
Майбутній час | ||
1 особа | відлучу́ | відлу́чим, відлу́чимо |
2 особа | відлу́чиш | відлу́чите |
3 особа | відлу́чить | відлу́чать |
Минулий час | ||
чол. р. | відлучи́в | відлучи́ли |
жін. р. | відлучи́ла | |
сер. р. | відлучи́ло | |
Безособова форма | ||
відлу́чено |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.