ВІДЛУЧАТИ — СЛОВОЗМІНА
відлуча́ти
| Інфінітив | відлуча́ти, відлучать | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відлуча́ймо | |
| 2 особа | відлуча́й, відлуча́й-но | відлуча́йте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | відлуча́тиму | відлуча́тимем, відлуча́тимемо |
| 2 особа | відлуча́тимеш | відлуча́тимете |
| 3 особа | відлуча́тиме | відлуча́тимуть |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | відлуча́ю | відлуча́єм, відлуча́ємо |
| 2 особа | відлуча́єш | відлуча́єте |
| 3 особа | відлуча́є | відлуча́ють |
| Минулий час | ||
| чол. р. | відлуча́в | відлуча́ли |
| жін. р. | відлуча́ла | |
| сер. р. | відлуча́ло | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.