ВІДЛУНИТИ — СЛОВОЗМІНА
відлуни́ти
Інфінітив | відлуни́ти, відлунить | |
Однина | Множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | — | |
2 особа | — | — |
Майбутній час | ||
1 особа | відлуню | відлунимо, відлуним |
2 особа | відлуниш | відлуните |
3 особа | відлуни́ть | відлуня́ть |
Минулий час | ||
чол. р. | відлуни́в | відлуни́ли |
жін. р. | відлуни́ла | |
сер. р. | відлуни́ло | |
Безособова форма | ||
відлуне́но |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.